Page 91 - Андрей Лобода
P. 91
Він говорив, що хотів все не так, коли був молодим,
А потім сказав: «Я пробачився, на сьогодні ми квити,
Але кожному своє, і завтра я знову буду робити».
Робити боляче, а вони хочуть сміху,
Робити боляче, а для них це втіха,
Робити боляче, але це мої справи,
Робити боляче, хоча кому це цікаво.
Але одного разу я побачив її очі у залі,
Вони не сміялись, це вони мені підказали.
Цей театр не бачив ще подібних картин,
Я вдарив у відповідь, і на підлогу впав Арлекін.
Шок, жах, мертва тиша, викидаю маску,
Сьогодні вистава терпить фіаско,
Я йду до тих очей, йду крізь зал зі сцени,
Я відчув, що їй було боляче за мене.
91

