Page 91 - Андрей Лобода
P. 91

Він говорив, що хотів все не так, коли був молодим,
            А потім сказав: «Я пробачився, на сьогодні ми квити,
            Але кожному своє, і завтра я знову буду робити».



            Робити боляче, а вони хочуть сміху,
            Робити боляче, а для них це втіха,
            Робити боляче, але це мої справи,
            Робити боляче, хоча кому це цікаво.

            Але одного разу я побачив її очі у залі,
            Вони не сміялись, це вони мені підказали.
            Цей театр не бачив ще подібних картин,
            Я вдарив у відповідь, і на підлогу впав Арлекін.
            Шок, жах, мертва тиша, викидаю маску,
            Сьогодні вистава терпить фіаско,
            Я йду до тих очей, йду крізь зал зі сцени,
            Я відчув, що їй було боляче за мене.




























                                       91
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96