Page 57 - Андрей Лобода

Пейнтбол

Тобі набридло, набридло життя, в'язке, немов повидло,
Темрява чи світло, тобі навіть непомітно
За купою проблем на роботі, вузі, школі
І зовсім нереальним світом у моніторі.

Я знаю, я теж так зможу, я знаю, я це винесу,
І я пройшов цей довгий шлях від STINGRею до
IMPULSу.
Цілую свій маркер, дивлюсь ліворуч-праворуч,
Не підведи мене, мій ангел, і тих, хто буде поруч.

Один у полі не воїн, лише разом ми сила.

Усе демократично, на полі маркер усіх зрівняє,
Тих, хто тут давно, і тих, хто тільки починає.
Студенти, дипломати полюбляють грати,
Хтось любить оборонятись, а хтось атакувати.

Це не «Халф-Лайф», не «Контр-Страйк», тут всі реаль-
ні,
А не віртуальні. Суперники, двобої, програвші та герої,
Реальна зброя, що тримаєш рукою,
Реальні люди, що поруч з тобою.

57