Page 53 - Андрей Лобода

Все буде О.К.

Я дивлюсь, як на склі дощ малює малюнки,
Приємні подарунки, осколки ілюзорного світу
Моїх друзів та мій, що кличе за обрій реальності,
Де є співучі іви та теплі зливи
Прошепотять про майбутнє,
Коли день стане тінню моєму поколінню,
Як завжди, не вистачить часу на спілкування,
Не рахуючи гроші з ночі до рання,
Так-так, размови, як завжди, ні про що,
Інтернетні листи, що побачиш в них ти,
Автентичне життя та Світлу любов,
Я не хочу додому та покидаю їх знов,
Хор снів одіяло сповиває, я мовби танцюю на Майдані,
Чую – хтось цю пісню співає,
І вірю кожній ноті ведмедика Фоззі, що на Фаготі грає.

Буде О.К., буде, буде, буде О.К.

Основний показник нормальної орієнтації,
Сатисфакції реакції на те, що відбувається,
Перевіряється просто – ти не зможешь устояти,
Коли дівчата навколо так заспівають, потужно і красиво:
«О соле, о соле міо!»
Це насправді є дуже мило, мені дуже кортіло
Залишатися з ними, такими смішними та рідними,
Або забрати з собою, але розумію,
Що у них життя своє,
І тому дивлюсь з вагону, як проводжають мене,

53