Page 174 - Андрей Лобода

Чугайстер

Неймовірно легкою ходою за нею він йшов,
Він відчував її жах, як зголоднілий вовк чує кров,
Вона знала, що він, взявши слід, з нього не зіб’ється,
Ні травичка, ні гілка під ногами його не ворухнеться,
Був швидким він, мовби вітер, тому він не поспішав,
Він загнав її у пастку, він розважався, просто грав,
Передчуваючи, як вб’є ще одну з «дочок омани».
Але зустріч зі мною зараз не входила у його плани,
«Пане, я прийшов по тіло та душу цієї кобіти»,
«Пробач, лісний господар, я не дам тобі її вбити».
«Але ж вона тебе вб`є».
«Я про це знаю».
«Тоді навіщо?»
«Тому що кохаю».
«Ти не зупиниш мене, я йду за мавкою в лісок».
«Чугайстер, я запрошую тебе на танок».
Ну що ж, виправдай мої сподівання,
Я хочу побачити твій танок про кохання.

Танцюй!

Бартка багаття, лісний господар, ватра,
Карпатський володар.
Сосни, смереки, квіти, гілки, гори,
Хащі нізащо, болото та прірва.

174