Page 173 - Андрей Лобода
P. 173

Дехто говорить «війна», залишить ці імена
            У пам’яті і на граніті, рядки, червона стіна,
            І світ ми спалимо вщент, заробимо на цім цент,
            А на уламках Січей зробимо свій Діснейленд.
            І війни ці, хоч би з ким, з ним, з ним, мабуть, і з ним,
            Вони свій розум міняють за дурманних мрій дим,
            Вони самі себе, за грати саджають,
            Бо що старий характерник казав, забувають –
            Рабів до раю не пускають.











































                                       173
   168   169   170   171   172   173   174   175   176   177   178