Page 45 - Андрей Лобода
P. 45
Запорізькі двори
Це місто, як не прикро, не стане мені близьким,
Я, як і був, назавжди залишусь запорізьким,
І коли у небі горять лише для мене відомі вогні,
Запорізькі двори насняться мені.
45
