Page 118 - Андрей Лобода

Кращі люди

Ось, мабуть, і все, до побачення, друже,
Подяка за те, що не був ти байдужим,
І хоч не все вийшло так, як хотіли,
Але це перший крок, і ми його зробили!
Бачиш сльози подяки, чуєш дитячий сміх,
Бо кожен допоміг тим, чим він зміг.
Може, комусь саме цього не вистачало,
Не так і багато, але ж і не так мало!

Не буду байдужим, бо турбує це дуже,
Це невеличка, але перемога,
Не змінюй нізащо надію на краще,
І прийде тоді допомога!
Діти Майдану, все не так і погано –
Нам є кого любити.
Я знаю, все буде – в нас є кращі люди,
Тож будемо жити!

Аеропорт, квиток, валіза, шенген, віза,
Той, хто сам по собі, у того завжди криза,
Але дивлячись на них, гадається мені,
Там криза не в країні, а криза в голові.
Вона вважає, що їй знати не варто
«Пікнік на узбіччі» та промову Шухарта:
«Щастя всім задарма, щоб воно було бажаним,
І щоб ніхто не пішов ображеним!»

118