Page 163 - Андрей Лобода

Ну, що ж роботу над помилками,
Любі мої, проведемо з вами,
Мабуть, ми. Коли? У наступному житті.
Ну які підтасування?..
Ну які брудні прийоми?..
Янголи просто впали,
Поснувши від втоми...

Поговори зі мною,
Моє колишнє нестримне бажання,
Розкажи, який у людей сьогодні
Курс на кохання?
На даремне сподівання?
На невиразне майбутнє?
На те, що квіти колись можуть
Розквітнути у грудні?

Милі мої підопічні дурні,
За бучима-очима нас не побачать,
Невже ми були такими там за дверима?
Дурня! Невже нас турбувала вся ця маячня?
Я навіть не пам'ятаю, як звучало наше ім'я...
Я дивлюсь, як вони чекають на дитинча,
Вона - ніби то ти, а він - нібито то я.

Бути янголом гарно, але це дуже прісне життя.
Я знов змінюю крила на захоплення грою,
Ну, що? Я на землю, давай ти зі мною.
Ким я буду? З ким я буду? Так не цікаво.
Ти зрозумієш, почувши цю пісню,
Ставлю на це 5 сентаво.
Ну що, любі мої, тих, кого вважав братами,
Ставки зроблені, тож пригляньте за нами!

163